22 вересня 2026 року Рада ЄС ухвалила рішення продовжити на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року — дію індивідуальних санкцій проти осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Для ухвалення потрібна була одностайна підтримка країн ЄС.
Позиція Латвії під час переговорів і голосування
Латвія виступала проти виключення зі списку російських бізнесменів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова і, за даними латвійського уряду, була єдиною країною ЄС, яка до останнього наполягала на збереженні санкцій проти цих двох осіб. Під час ухвалення рішення Ради ЄС Латвія утрималася та запровадила проти Усманова і Фрідмана власні національні санкції. Уряд країни доручив Міністерству закордонних справ підготувати для цього необхідні документи та юридичні підстави.
Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулберг заявив, що Рига не погоджується з виключенням двох російських бізнесменів, але вважає продовження обмежень щодо понад 2 600 людей та організацій на три роки важливішим результатом.
Реакція Києва та контекст рішення
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав рішення щодо виключення Усманова та Фрідмана «ганебним і невиправданим» і закликав країни ЄС запровадити проти них власні національні санкції. ЄС запровадив санкції проти Усманова і Фрідмана у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну; обмеження передбачали заборону на в’їзд до ЄС і замороження активів у країнах блоку. Раніше санкційні списки переглядалися кожні шість місяців.
Залишити відповідь