19 серпня 2026 року військовий та громадський діяч Ігор Луценко у власній колонці, оприлюдненій у ТСН, описав хронологію спроби евакуації поранених бійців із «кіл-зони» на фронті. Події розгорнулися після того, як двоє військових із підрозділу ударних безпілотників «Code 9.2» зазнали важких поранень під час атаки російських дронів «Молнія».
Спроба евакуації та її наслідки
Спочатку евакуацію намагалися провести наземним роботизованим комплексом, однак платформа була уражена ворожим дроном. За словами Луценка, такі комплекси зазвичай мають швидкість 7–10 км/год і не мають належного протимінного та протидронового захисту, тому є «засобом для евакуації тіл загиблих, не більше». Після цього командир роти 475-го окремого штурмового батальйону Владислав Польський особисто врятував двох важкопоранених бійців, вивізши їх на цивільному пікапі без бронежилета.
Просування ініціативи та відсутність рішення
Луценко стверджує, що він потрапив із проблемою до Сирського, коли той був головнокомандувачем, за сприяння Марії Берлінської. Сирський, за словами Луценка, підтримав концепцію великих броньованих НРК та автомобілів, однак ініціатива «загубилася в паперових морях інстанцій та відомств». Як ефективне рішення Луценко називає важкоброньовані автомобілі класу MRAP типів «Козак», «Варта», Cougar, M-ATV, оснащені засобами РЕБ, протикумулятивними екранами та потужним протимінним захистом, а також важкі коптери для повітряної евакуації.
Залишити відповідь