Національна розвідувальна служба (NIS) Південної Кореї напередодні 30 вересня 2026 року повідомила, що на початку переговорів щодо передачі двох полонених військових КНДР до Сеула саме українська сторона першою попросила дотримуватися суворої конфіденційності. За даними розвідки, Київ побоювався, що розголошення операції може вплинути на майбутні обміни військовополоненими. Переговори з самого початку велися на основі спільного розуміння щодо закритого характеру домовленостей.
Хто вів переговори та що встановлено
До переговорів з українською стороною були залучені Національна розвідувальна служба та Міністерство закордонних справ Південної Кореї. Двоє північнокорейських полонених прибули до Сеула в середині вересня, серйозних проблем зі здоров’ям у них не виявили. Дані на брифінзі оприлюднили депутати Юн Кун-йон і Ю Йон-ха, посилаючись на матеріали NIS.
Розбіжності між Києвом і Сеулом
Ситуація загострилася після виступу президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН 23 вересня, де він повідомив про передачу полонених Сеулу. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив українського лідера у розголошенні конфіденційної інформації, а 27 вересня Південна Корея заявила, що хоче офіційних пояснень і вибачень. Південнокорейське МЗС викликало українського повіреного. Водночас радник Зеленського стверджував, що жодних домовленостей про конфіденційність не було. Старший секретар президента Південної Кореї Сон Гі Хон назвав таку відповідь такою, що підриває довіру між урядами. Залишається нез’ясованим, чи існувала домовленість про конфіденційність між лідерами та чи мала вона офіційний характер.
Залишити відповідь